Тема: Сучасні технології навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ.
Мета: Ознайомитися із сучасними технологіями навчання та науково-дослідної роботи на основі ІКТ, навчитися шукати інформацію засобами спеціалізованих наукових пошукових систем.
Контрольні запитання
1. Назвіть основні причини створення системи Scopus.
Система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну
реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня.
«Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів.
Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування.
Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу.
реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня.
«Scopus» – найбільша база даних наукових публікацій без повних текстів.
Однією з основних функцій є вбудована в пошукову систему інформація про цитування.
Scopus охоплює понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу.
2. Назвіть основні відмінності системи Scopus від подібних баз даних.
Scopus на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних
дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%,
і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.
дисциплін та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше 17%,
і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки і техніку – 83%.
3. Назвіть основні характеристики, переваги та недоліки використання Scopus.
Пошук інформації ведеться не тільки всередині системи SCOPUS, але також і за
бібліографічними посиланнями (More), за Інтернет-сайтами (Web) за допомогою пошукової
машини Scirus і патентів (Patents) – через систему Lexis-Nexis.
бібліографічними посиланнями (More), за Інтернет-сайтами (Web) за допомогою пошукової
машини Scirus і патентів (Patents) – через систему Lexis-Nexis.
При заданні пошуку на початку сторінки ми бачимо можливі параметри обмеження
результатів: за заголовком джерела, за ім’ям автора, за роком, за типом документа,
за предметною галуззю, можна також додати категорії, натиснувши
посилання «Add categories». Ми бачимо на екрані значення, що найбільш
часто зустрічаються і можемо продовжити цей ряд, вибравши посилання
«More» («Більше»).
Вибравши потрібні значення, відзначаємо їх, клацаючи мишею всередині
квадратика поруч зі значенням і натискаючи кнопку «Limit to»
(«Обмежити цими значеннями») або «Exclude» («Виключити»).
результатів: за заголовком джерела, за ім’ям автора, за роком, за типом документа,
за предметною галуззю, можна також додати категорії, натиснувши
посилання «Add categories». Ми бачимо на екрані значення, що найбільш
часто зустрічаються і можемо продовжити цей ряд, вибравши посилання
«More» («Більше»).
Вибравши потрібні значення, відзначаємо їх, клацаючи мишею всередині
квадратика поруч зі значенням і натискаючи кнопку «Limit to»
(«Обмежити цими значеннями») або «Exclude» («Виключити»).
Нижче йде список результатів пошуку. Результати можна вивести (Output)
на друк, в документ або електронну пошту, подивитися загальний огляд
цитат (Citation Tracker), завантажити відразу декілька статей через менеджер
закачувань (Download), подивитися список посилань (References) або
цитувань статей (Cited by). З кожною роботою можна ознайомитися
окремо: під назвою статті можна вибрати дію: переглянути анотацію
і посилання (Abstract + Ref), прочитати тільки анотацію (Show Abstract)
і вийти на повний текст статті на сайті видавництва (View at Publisher).
Статті можна сортувати за будь-яким стовпцем, клацнувши мишею по
заголовку. За замовчуванням результати пошуку виведені за роком
видання – від пізніших до більш ранніх.
на друк, в документ або електронну пошту, подивитися загальний огляд
цитат (Citation Tracker), завантажити відразу декілька статей через менеджер
закачувань (Download), подивитися список посилань (References) або
цитувань статей (Cited by). З кожною роботою можна ознайомитися
окремо: під назвою статті можна вибрати дію: переглянути анотацію
і посилання (Abstract + Ref), прочитати тільки анотацію (Show Abstract)
і вийти на повний текст статті на сайті видавництва (View at Publisher).
Статті можна сортувати за будь-яким стовпцем, клацнувши мишею по
заголовку. За замовчуванням результати пошуку виведені за роком
видання – від пізніших до більш ранніх.
За допомогою бази даних Scopus можна знайомитися з індексом
цитування та списком робіт певного автора. Для цього зручно викори-
стовувати функцію «Author Search» – пошук за автором. Тут можна ввести
прізвище, ініціали та організацію чи місто, в якій працює вчений, з списку
вибрати потрібне ім’я. Поруч з кожним прізвищем в стовпці «Documents»
можна вийти в профіль автора (Détail), переглянути список робіт автора,
або переглянути останню назву.
цитування та списком робіт певного автора. Для цього зручно викори-
стовувати функцію «Author Search» – пошук за автором. Тут можна ввести
прізвище, ініціали та організацію чи місто, в якій працює вчений, з списку
вибрати потрібне ім’я. Поруч з кожним прізвищем в стовпці «Documents»
можна вийти в профіль автора (Détail), переглянути список робіт автора,
або переглянути останню назву.
Виходячи в профіль автора, ми одержуємо можливість побачити кількість
його статей в базі даних, кількість джерел, на які посилається автор, кількість
цитування, індекс Хірша (h Index), список співавторів, предметні галузі,
історію публікацій.
його статей в базі даних, кількість джерел, на які посилається автор, кількість
цитування, індекс Хірша (h Index), список співавторів, предметні галузі,
історію публікацій.
У профілі організації можна подивитися кількість публікацій, кількість авторів,
партнерські організації, предметні галузі, в яких друкуються автори організації і т.д.
партнерські організації, предметні галузі, в яких друкуються автори організації і т.д.
4. Порівняйте, для пошуку якої наукової інформації найбільш доцільно
використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».
використовувати пошукову систему «Web of science» та систему «Scopus».
На сьогоднішній день існує велика кількість міжнародних систем цитування
(бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics,
PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef.
Найавторитетнішими з існуючих міжнародних систем цитування, чиї індекси
визнаються в усьому світі, є: «Web of Science» і його конкурент – порівняно
молода система «Scopus».
(бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics,
PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef.
Найавторитетнішими з існуючих міжнародних систем цитування, чиї індекси
визнаються в усьому світі, є: «Web of Science» і його конкурент – порівняно
молода система «Scopus».
Для пошуку наукових робіт, доповідей, дисертацій, технічних звітів, конспектів
та інших наукових праць доцільно використовувати спеціалізовані наукові
пошукові системи, наприклад, систему Scirus (http://www.scirus.com/). Ця система
дозволяє шукати наукову інформацію в Інтернеті, забезпечуючи підбір документів
із 167 мільйонів Web-сторінок наукового змісту (включаючи сайти університетів і
бібліотек). Особливо важливо, що на сторінці з результатами пошуку виводяться
посилання на повні тексти робіт, а не тільки на реферати. В системі проіндексовані
наукові роботи США, країн Євросоюзу і Японії.
та інших наукових праць доцільно використовувати спеціалізовані наукові
пошукові системи, наприклад, систему Scirus (http://www.scirus.com/). Ця система
дозволяє шукати наукову інформацію в Інтернеті, забезпечуючи підбір документів
із 167 мільйонів Web-сторінок наукового змісту (включаючи сайти університетів і
бібліотек). Особливо важливо, що на сторінці з результатами пошуку виводяться
посилання на повні тексти робіт, а не тільки на реферати. В системі проіндексовані
наукові роботи США, країн Євросоюзу і Японії.
5. Охарактеризуйте іншу наукову пошукову систему найбільш зручну для пошуку
наукової інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.
наукової інформації пов’язаної із Вашим науковим дослідженням.
Найкорисніша з міжнародних наукометричних баз саме для наукової роботи -
GoogleScholar. Так, це міжнародна наукометрична база, незалежно від того,
що вважають з цього приводу МОН України чи окремі особи. Вона
безкоштовна - але це не недолік, а перевага. Дає посилання на роботи
конкретного вченого, публікації в конкретних журналах, проте, містить
багато помилок - але дає вченим можливість їх виправляти.
GoogleScholar. Так, це міжнародна наукометрична база, незалежно від того,
що вважають з цього приводу МОН України чи окремі особи. Вона
безкоштовна - але це не недолік, а перевага. Дає посилання на роботи
конкретного вченого, публікації в конкретних журналах, проте, містить
багато помилок - але дає вченим можливість їх виправляти.
Наводяться також посилання в монографіях, посилання на дуже старі
наукові роботи (надзвичайно корисно для математиків та істориків науки).
За бажання, цю базу можна цілком добре використовувати і для розрахунку
наукометричних показників за різними базами і критеріями (наприклад,
відкидати самоцитування, цитування співавторами і так далі).
наукові роботи (надзвичайно корисно для математиків та істориків науки).
За бажання, цю базу можна цілком добре використовувати і для розрахунку
наукометричних показників за різними базами і критеріями (наприклад,
відкидати самоцитування, цитування співавторами і так далі).
Порядок виконання роботи
1. Завантажити базу даних Scopus.
2. Ввести ключове слово для пошуку (відповідно до теми вашої наукової роботи).
З результатів пошуку статей за ключовим словом вибрати необхідні Вам для
наукових досліджень статті.
З результатів пошуку статей за ключовим словом вибрати необхідні Вам для
наукових досліджень статті.
Тема магістерської роботи «Використання сучасних технологій візуалізації під
час вивчення многогранників учнями старшої школи». Пошук здійснюю «техно-
логії візуалізації, многогранники».
час вивчення многогранників учнями старшої школи». Пошук здійснюю «техно-
логії візуалізації, многогранники».
3. При роботі над статтями одержати різні формати представлення статті.
Порівняти їх, зробити висновки про використання різних форматів для перегляду
різних статей, наприклад, оглядів і дослідницьких.
Порівняти їх, зробити висновки про використання різних форматів для перегляду
різних статей, наприклад, оглядів і дослідницьких.
4. Провести пошук наукової інформації в основних наукових архівах
(http://www.nbuv.gov.ua/, https://www.mendeley.com/, http://elibrary.ru).
(http://www.nbuv.gov.ua/, https://www.mendeley.com/, http://elibrary.ru).
А) http://www.nbuv.gov.ua/:
5. Провести порівняльний аналіз наукових пошукових систем,
зробити висновок.
зробити висновок.
Система «Web of science» (колишня назва – Institute for Scientific Information,
ISI) (www.isiwebofknowledge.com).
ISI) (www.isiwebofknowledge.com).
Ця система покриває більше 9000 видань англійською і частково німецькою
мовами (з 1980 р.) і включає в себе три бази – ScienceCitation Index Expanded
(із природничих наук), Social Sciences Citation Index (із соціальних наук), Arts
and Humanities Citation Index (із мистецтва та гуманітарних наук). Процентне
співвідношення між представленими в ресурсі Web of Science дисциплінами
наступне: 25-27% – технічні та прикладні науки; 30% – це соціогуманітарні
науки; 43-45% – блок природничих наук (в т.ч. 15-18% – науки про землі, біологія
та медицина).
мовами (з 1980 р.) і включає в себе три бази – ScienceCitation Index Expanded
(із природничих наук), Social Sciences Citation Index (із соціальних наук), Arts
and Humanities Citation Index (із мистецтва та гуманітарних наук). Процентне
співвідношення між представленими в ресурсі Web of Science дисциплінами
наступне: 25-27% – технічні та прикладні науки; 30% – це соціогуманітарні
науки; 43-45% – блок природничих наук (в т.ч. 15-18% – науки про землі, біологія
та медицина).
Система «Scopus» являє собою найбільшу в світі єдину мультидисциплінарну
реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша
база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій
є вбудована в пошукову систему інформація про цитування. Scopus охоплює
понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу. Scopus
на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін
та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше
17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки
і техніку – 83%.
реферативну базу даних (із 1995 р.), що оновлюється щодня. «Scopus» – найбільша
база даних наукових публікацій без повних текстів. Однією з основних функцій
є вбудована в пошукову систему інформація про цитування. Scopus охоплює
понад 15 тис. наукових журналів від 4 тис. наукових видавництв світу. Scopus
на відміну від Web of Science не включає видання з гуманітарних дисциплін
та мистецтва, містить невелику частку журналів із соціальних наук – не більше
17%, і в процентному відношенні набагато ширше відображає природничі науки
і техніку – 83%.
Немає коментарів:
Дописати коментар